Рухома карта зоряного неба

Рухома карта зоряного неба – навчальний прилад, користуючись яким, можна вивчити багато питань, пов’язаних з добовою зміною положення світил відносно небесного меридіана і горизонту та с поступовою річною зміною вигляду зоряного неба.

Використання її значно полегшує орієнтування зору спостерігача при вивченні зоряного неба, дає можливість встановити положення Сонця на екліптиці в задану календарну дату, визначити початок, кінець і тривалість денної частини доби на географічній широті спостереження та з’ясувати, які небесні тіла з сталими екваторіальними координатами знаходимуться над горизонтом уночі того чи іншого дня року.

За допомогою рухомої карти зоряного неба та координат планет і Місяця можна наперед для будь-якої календарної дати визначити момент часу сходу, кульмінації і заходу планет, з’ясувати умови видимості і фази Меркурія, Венери, Місяця тощо.

Рухома карта зоряного неба складається із самої карти і накладного круга. Уздовж краю накладного круга нанесено годинну шкалу, за якою можна робити відлік місцевого середнього часу. Краї вирізу накладного круга позначають горизонт, а його центр – зеніт. Крім того на крузі позначені основні точки горизонту: „схід”, „північ”, „захід”, „південь” (пригадайте азимути цих точок). Пряма, що проходить через точки півночі та півдня, показує напрям на небесний меридіан, а точка перетину меридіана з прямою, що сполучає точки сходу і заходу, визначає положення північного полюсу світу на карті.

На зоряній карті помітно виділяється сітка екваторіальних координат з відцифровкою прямих сходжень і схилень, показані положення небесного екватора і екліптики. Вздовж краю карти нанесено шкалу календарних дат.

Установимо зоряну карту так. Щоб вибраний показ часу на годинній шкалі, для якого треба виконати спостереження, сумістився з позначеним на шкалі календарних дат числом місяця. Тоді зображення сузір’їв на каті, які містимуться у внутрішньому вирізі накладного круга, відповідатимуть їх розташуванні на небозводі у заданий час. При цьому сузір’я, що знаходяться біля східного краю вирізу, будуть тими, що сходять, а світила, близькі до західної сторони вирізу накладного круга, - тими що заходять. Світила, що знаходяться на меридіані між полюсом світу і точкою півдня, перебувають у цей момент у верхній кульмінації, а ті, що проходять меридіан на північ від полюсу світу – у нижній кульмінації. У середині вирізу знаходяться сузір’я, які видно поблизу зеніту.

Проведемо з полюса світу пряму на той чи інший день шкали  календарних дат. Тоді точка перетину цієї прямої з екліптикою покаже положення Сонця на небесній сфері в заданий день.

Визначення дати і моменту часу за допомогою рухомої карти є наближеним, але цілком достатнім, для з’ясування загальної картини явищ. Точні визначення проводяться відповідними обчисленнями.

Визначаючи за рухомою картою вигляд зоряного неба у різні моменти доби, можна з’ясувати умови видимості сузір’їв, т.т. встановити, чи всі сузір’я сходять над горизонтом і заходять за горизонт даного місця Землі.

Відповідність показань карти із спостережуваною картиною зоряного неба буде повною, якщо карти підіймати перед собою, повернувши її край х написом “північ” до північної точки горизонту. Якщо карта лежить на столі, треба пам’ятати, що вона відображає розміщення зір, які знаходяться вгорі, і мисленно переносити їх зображення на небо відповідно до напрямку на сторони горизонту.

Рухома карта зоряного неба